УХВАЛЕНО:                                                                                             ЗАТВЕРДЖЕНО:

педагогічною радою                                                                                 Директор  

КЗО «СЗШ № 5» ДМР                                                                             КЗО «СЗШ № 5» ДМР

Протокол № 13                                                                                         Наказ № ____ від __________

від 31.08. 2020 р.                                                                                        __________О.М.Кошляк

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

комунального закладу освіти

«Середня загальноосвітня школа № 5»

Дніпровської міської ради

З М І С Т

Закон України «Про освіту» визначає якість освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», а якість освітньої діяльності – як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 розділ 1 стаття 1).

І. Загальні положення

          Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості загальної середньої освіти (далі – внутрішня система забезпечення якості) інтегрована в загальну систему управління якістю Дніпровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Дніпровської міської ради (КЗО «СЗШ № 5» ДМР). Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти                                        КЗО «СЗШ № 5» ДМР розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 02.04.2020 № 2145 -VІІІ (розділ 5 статті 41 Система забезпечення якості освіти), та Закону України  «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020                № 463-ІХ і передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління                     закладом;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх працівників Школи.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає: наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо); організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки та освіти; контроль освітньої діяльності у закладі та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання та на всіх рівнях.

Складовими   напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти КЗО «СЗШ № 5» ДМР:

1. Освітнє середовище.
2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.
3. Система педагогічної, експериментальної та науково-дослідницької діяльності.
4. Система управлінської діяльності.

II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип цілісності, який полягає  в  єдності усіх  видів  освітніх  впливів  на  учня, їх  підпорядкованості  головній   меті  освітньої  діяльності, яка  передбачає  всебічний  розвиток, виховання  і  соціалізація  особистості, яка  здатна  до  життя  в  суспільстві та  цивілізованої  взаємодії  з  природою, має  прагнення  до  самовдосконалення  і  навчання  впродовж  життя, готова  до свідомого  життєвого  вибору  та  самореалізації, відповідальності, трудової  діяльності  та  громадянської  активності; 
• принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності; 
• принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та

прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• функціонування системи формування компетентностей учнів;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу КЗО «СЗШ № 5» ДМР;  
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
• моніторинг якості освіти.

4.   Завдання моніторингу якості освіти:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі;
• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
• аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;
• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в КЗО «СЗШ № 5» ДМР.

Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

1. Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти            загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах КЗО «СЗШ № 5» ДМР

2. На підставі Міністерських програм заклад освіти розробляє освітню програму та навчальний план. Освітня програма спрямована на створення сучасного освітнього середовища з урахуванням національного проекту «Нова українська школа»; формування загальної культури особистості учнів; їх адаптацію до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

Моніторинг в КЗО «СЗШ № 5» ДМР здійснюють:

• директор закладу освіти та його заступники;
• засновник;
• органи, що здійснюють аудіт управління у сфері освіти; 
• органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками; 
• громадськість.

  Основними формами моніторингу є:

• проведення перевірочних робіт;
• участь учнів у Всеукраїнських предметних олімпіадах, конкурсах;
• перевірка документації;
• опитування, анкетування;
• відвідування уроків, заходів

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;
• систематичність;
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
  Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу в закладі;
• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються в схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на нарадах при директорі, засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

1. Директор закладу освіти:

• управлінський моніторинг;
• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

2. Практичний психолог:

• психолого-соціологічний моніторинг;

3. Заступник директора з навчалної роботи:

• результати успішності учнів;
• моніторинг результативності державної підсумкової атестації
• моніторинг результативності зовнішнього незалежного оцінювання
• моніторинг результативності учнів у предметних олімпіадах
• педагогічна діяльність;
• освітнє середовище;

4. Заступник директора з навчально-виховної роботи:

• медичний моніторинг;
• моніторинг стану здоров’я в системі фізичного виховання
• моніторинг організації харчування учнів
• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
• формування іміджу закладу освіти;
• моніторинг контингенту учнів.

III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; 
• хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники                               закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); 
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. 

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в                                    закладі включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

• мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
• дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;
• заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;
• розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;
• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

Процес інформування і оприлюднення критеріїв потрібно розпочинати із критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затвердженихМіністерством

освіти і науки України:

Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 № 329).

Про затвердження орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальнихдосягнень учнів початкової школи  (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 зі змінами від 19.08.2016  № 1009). При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених Міністреством освіти і науки України, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття).

Батьків і здобувачів освіти інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень, передусім – про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання учнів тощо.                        З правилами і процедурами оцінювання батьків і учнів ознайомлювати на початку навчального року. Пам’ятати, що оцінка має стимулювати учнів до навчання, а не використовуватись для покарання.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентністного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

До ключових компетентностей належать:

• вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
• математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
• інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
• інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
• навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно або в групі;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
• підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є: 

• контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
• навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, які виникають у здобувача освіти в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
• виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Система оцінювання знань здобувачів освіти включає поточний, тематичний, семестровий, ДПА/ЗНО контроль знань та вмінь здобувачів освіти.

Державна підсумкова атестація здобувачів освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів. 

Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

При розробленні завдань моніторингу використовувати завдання міжнародних моніторингів PISA, TIMSS та інших.

За результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів здійснювати порівняльний аналіз між результатами ДПА та річним оцінюванням учителя з предмету (курсу);

Використання оцінювання в балах, як мірила оцінювання, має не завжди позитивний ефект для визначення навчальних досягнень учнів, які б враховували індивідуальний поступ учня. Тому в освітньому процесі застосовувати формувальне оцінювання. 

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,

формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи Міністерства освіти і науки України від 18.05.2018 № 2.2-1250 та від 21.05.2018 № 2.2-1255)

Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу (наказ Міністерства освіти і науки України № 1154 від 27.08.2019).

Формувальне оцінювання має на меті: 

• підтримати навчальний розвиток дітей;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; 
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; 
• аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; 
• мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
• виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Навчальні досягнення здобувачів освіти 4-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 № 323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

Здобувач освіти має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому

потрібно мати на увазі, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 17.03.2015 № 306 «Про затвердження Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні» (зі змінами і доповненнями, внесениминаказом Міністерства освіти і науки Українивід 07.02.2019 № 152).

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичної комісії КЗО «СЗШ № 5» ДМР.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, враховувати:

• Державні стандарти загальної середньої освіти;
• навчальні програми предметів;
• освітню програму КЗО «СЗШ № 5» ДМР

Учителі можуть розробляти власні навчальні програми з предметів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти. Календарно-тематичний план, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою закладу. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт. Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною. В першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план повинен мати, крім тем уроків та дат їх проведення, опис наскрізних змістових ліній, визначення ключових компетентностей, які розвиваються на даному занятті, домашні завдання, інші компоненти на розсуд вчителя.

 Календарно-тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних комісій закладу та заступником директора з навчальної роботи. У кінці навчального року вчителі самостійно аналізують виконання навчального плану з записом у класному журналі та засвідчують особистим підписом.

Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, необхідно формувати ключові компетентності, простежувати у викладанні предметів (курсів) наскрізні змістові лінії.

Забезпечення компетентнісного підходу у викладанні предметів (курсів) та забезпечення розвитку наскрізних умінь учнів здійснювати через:

Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові. Реалізацію компетентнісного підходу визначити також як основну науково-методичну проблему, над вирішенням якої працює заклад та вчителі у міжатестаційний період.

Планування роботи вчителя. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.

Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів. Форми і методи роботи, які використовуються вчителем на заняттях, мають бути спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Доцільним є використання контрольних зрізів знань, щоб отримати інформацію щодо оволодіння учнями ключовими компетентностями. Для цього використовувати завдання міжнародних моніторингових досліджень PISA, TIMSS тощо.

Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

Індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. 

Індивідуальна освітня траєкторія може бути реалізована через індивідуальний навчальний план (пункт 9 розділ 1 статті 1 Закону України «Про освіту).

Індивідуальна освітня траєкторія розробляється для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);
• перебувають на дистанційній формі навчання;
• перебували на довготривалому лікуванні;
• потребують відповідного періоду адаптації;
• прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);
• випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;
• мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;
• мають особливі освітні потреби.

Індивідуальну освітню траєкторію розробляти на різні терміни (навчальний рік, семестр або більш короткострокові періоди) з урахуванням наказів Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8», Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466 (зі змінами від 14.07.2015 № 761).

Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії приймається за заявою батьків або за рішенням педагогічної ради.

Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

• організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);
• організація дистанційної форми навчання тощо.

Для запровадження індивідуальної освітньої траєкторії, педагогічна рада схвалює план та затверджує наказом керівник закладу освіти. На підставі наказу розробляється індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закладу освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти.

Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;
• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;
• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;
• практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;
• завдання для самостійного опрацювання учнями;
• навчальні програми;
• календарно-тематичні плани;
• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;
• інші інформаційні ресурси.

Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи, засідання методичних об’єднань), на рівні району, міста, області, всієї країни. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів.

Оцінювання педагогічних працівників за цим критерієм може відбуватись шляхом вивчення створених освітніх ресурсів. Ця інформація може використовуватись при атестації вчителя, визначенні заходів морального та матеріального заохочення. Портфоліо із зібраним власним освітнім продуктом є своєрідним капіталом, який є основою професійного зростання та підвищення кваліфікації вчителя.

 Педагогічні працівники сприяють власному професійному розвитку і підвищенню кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника                      КЗО «СЗШ № 5» ДМР включає в себе атестацію та сертифікацію. 

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. 

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. 

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

Інноваційна робота може бути реалізована через дослідно-експериментальну роботу в закладі, яка здійснюється на різних рівнях: закладу освіти, регіональному, всеукраїнському, участь у міжнародних освітніх проектах. Метою дослідно-експериментальної роботи є дослідження, експериментальна апробація нових методів, засобів і форм освітнього процесу, освітніх технологій. Дослідно-експериментальна робота не є основним для освітнього закладу видом освітньої діяльності, але може стати необхідним для вирішення поставлених перед ним завдань стратегічного розвитку.

Успішна участь педагога в інноваційній діяльності є показником його високої кваліфікації. Результати цієї діяльності можна використовувати у процесі атестації педагогічного працівника. Результатом інноваційної роботи є звіт закладу освіти про результати дослідно-експериментальної роботи, виступи вчителів на конференціях і семінарах, оприлюднені публікації з тематики роботи.

VІ. Формування суспільних цінностей здобувачів освіти

у процесі їх навчання, виховання та розвитку

Одним із дев’яти ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності. Виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес.

Якісний виховний процес має ґрунтуватись насамперед на особистому прикладі учителя та використанні виховної складової змісту навчальних предметів і курсів. Ефективність виховного процесу неможлива без атмосфери довіри, доброзичливості, взаємної підтримки.

Основні аспекти виховання під час проведення навчальних занять:

• повага гідності, прав і свобод людини;
• повага до культурної багатоманітності;
• визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права;
• розвиток громадянської свідомості та відповідальності;
• розвиток навичок критичного мислення;
• розвиток навичок співпраці та командної роботи;
• формування здорового і екологічного способу життя;
• статеве виховання та виховання гендерної рівності;
• інші виховні аспекти.

VІІ. Використання  інформаційно-комунікаційні технології  в освітньому процесі

Інформаційна система управління освітнім процесом закладу – це програмно- апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різними параметрами, введення, підтримка та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дає змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягати необхідного результату.

Застосування ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі дає змогу реалізувати ряд важливих завдань:

• створення електронних освітніх ресурсів, які забезпечують публічність інформації про освітні програми: перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків;

• інтенсифікація роботи з документами;
• комунікація з учнями та батьками;
• створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;
• використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо);
• розроблення моніторингових робіт;
• створення електронних каталогів і баз даних;
• використання хмарних сховищ документів;
• використання електронних підручників в освітньому процесі;
• бібліотечна інформаційна система, яка служить для обліку бібліотечних фондів, пошуку користувачами літературних джерел, оформлення й задоволення запитів.
• підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;
• отримання актуальної освітньої інформації.

Вивчення й оцінювання використання учителями ІКТ може здійснюватися через спостереження за проведенням навчальних занять, за кількістю створених електронних ресурсів. Рівень оволодіння учителями ІКТ враховувати у процесі атестації вчителя, можливостей матеріального та морального заохочення.

VІІІ. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками  закладу освіти

Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства. Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у КЗО «СЗШ № 5» ДМР, є особистісно орієнтована технологія навчання. Вона ставить сьогодні в центр усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, її можливості для саморозвитку, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов навчання. Особистісно орієнтоване навчання спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися.

Необхідні умови особистісно орієнтованого навчання:

• обов’язкове максимально можливе врахування інтересів кожної дитини;
• підхід до дитини як до особистості;
• забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності;
• урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини;
• забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

Доброзичливе ставлення до дитини. Психологічний контакт з батьками легше налагодити, якщо вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні риси.

Запрошення батьків до співпраці. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними. З такою ініціативою має виступити вчитель, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.

Визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини. Пошук нових форм співпраці. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Вивчати громадську думку комунікації педагогічних працівників з батьками  закладу шляхом проведення анкетування педагогічних працівників і батьків.

У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

ІХ. Управлінські процеси закладу

У КЗО «СЗШ № 5» ДМР затверджено стратегію розвитку закладу, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу.

Управління процесом забезпечення якості освіти в КЗО «СЗШ № 5» ДМР забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

• ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• навчання педагогічних працівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
• формування політики та цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);
• визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);
• визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
• удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні комісії, педагогічна рада закладу, директор (заступники директора з навчальної, навчально-виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

• виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти;
• проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
• розширенні зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на рішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
• оптимальність та дієвість управлінських рішень;
• керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
• формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;
• підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
• кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
• наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

• цілеспрямованість та саморозвиток;
• компетентність;
• динамічність та самокритичність;
• управлінська етика;
• прогностичність та аналітичність;
• креативність, здатність до інноваційного пошуку;
• здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

 Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей. До послуг учнів: навчальні кабінети, 2 комп’ютерних класи, мала та велика спортивні зали, тренажерний майданчик, їдальня.

Бібліотечний фонд налічує 24717примірників з них:

• художньої літератури – 13524 примірника;
• підручників – 10962 примірника. 

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 95 %.

КЗО «СЗШ № 5» ДМР повністю підключений до мережі Internet, має доступ до баз даних у режимі on-line шляхом використання програми АС «Школа», має електронну пошту  -  [email protected]; сайт - shkola5.dnepredu.com.

 Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та система електронного документообігу. При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео, аудіо- і магнітні носії інформації, копіювальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

• статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК;
• інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;
• інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;
• інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

Х. Забезпечення публічності інформації про діяльність закладу

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 розділ ІІІ Закону України «Про освіту». Публічність інформації про діяльність Школи забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про освіту»                           від 02.04.2020 № 2145-VІІІ та Закону України «Про повну загальну середню освіту»                  від 16.01.2020 № 463-ІХ

 На офіційному сайті розміщуються:

• нормативна база
• статут закладу освіти;
• ліцензії на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
• мова освітнього процесу;
• штатний розпис, кошторис, наявність вакантних посад;
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти (Звіт директора щодо діяльності закладу за навчальний рік);
• правила прийому до заклада освіти;
• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

• Учнівське самоврядування
• електронна приймальня директора КЗО «СЗШ № 5» ДМР.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційноосвітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

ХІ. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

КЗО «СЗШ № 5» ДМР забезпечує здобувача освіти з особливими освітнім потребами інклюзивним освітнім середовищем:

• необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;
• умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

Заклад за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 розділ ІІ Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах

універсального дизайну та розумного пристосування.

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
Універсальний дизайн закладу освіти створюється на таких принципах:

• рівність і доступність використання;
• гнучкість використання;
• просте та зручне використання;
• сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;
• низький рівень фізичних зусиль;
• наявність необхідного розміру і простору.

Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

Навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими елементами управління.

Забезпечується урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

Здобувачі освіти мають вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір.

Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами.

         Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:

1. Відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
2. Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
3. Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;
4. Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;
5. Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
6. Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

ХІІ. Прикінцеві положення

Положення «Про внутрішню систему забезпечення якості освіти» ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення. 

Нормативна база:

• Закон України «Про освіту»
• Закон України «Про повну загальну середню освіту»;
• Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016  № 988-р;
• Стандарти загальної середньої освіти;
• Статут закладу загальної середнь