Гімназія №5 Дніпровської міської ради

 

Нова Українська Школа (НУШ)

Нова українська школа (НУШ) – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі  ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти.

Саме цей Стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовують у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз ці першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших. 

З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України.

Зараз триває підготовка тренерів з усіх областей України, які навчатимуть учителів, а також створюється онлайн-курс для підсилення очного навчання.

         ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. Адже мета НУШ  виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту»:

вільне володіння державною мовою;

  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

  • математична компетентність;

  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

  • інноваційність;

  • екологічна компетентність;

  • інформаційно-комунікаційна компетентність;

  • навчання впродовж життя;

  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

  • культурна компетентність;

  • підприємливість та фінансова грамотність.

  • Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння:читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

  • Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

  • А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.

  • Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Один з принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя. І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola

Більше інформації на відеопрезентації за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=KggD6mJyLcQ

https://www.youtube.com/watch?v=oMwZvGXiwZU

 

 

1 вересня 2019-го в Україні розпочинається не лише новий навчальний рік, але й черговий етап впровадження масштабної реформи середньої освіти.

Школярам та їхнім батькам ця реформаторська ініціатива вже добре відома як Нова Українська школа (НУШ).

Що таке нова українська школа

Саме НУШ — це головна реформа Міністерства освіти і науки під керівництвом вже колишнього міністра Лілії Гриневич, розпочата за останні роки та запланована на десятиріччя вперед.

Її ключова мета — створити школу, «у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті».

Відтепер головне завдання для учнів українських шкіл — опанувати за 12 років навчання не просто окремі предмети, але так звані «компетентності». Їх перелік такий:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (якщо відрізняється від державної) та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • вміння навчатися впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність.

Кожна з таких компетентностей — це комбінація знань, умінь, навичок, способу мислення, а також поглядів і цінностей. При цьому в рамках одного шкільного предмету учні - залежно від форми подачі того чи іншого матеріалу — можуть опановувати одразу кілька компетентностей.

У МОН сподіваються, що вони допоможуть випускникам шкіл успішно соціалізуватися, розпочати професійну діяльність або продовжити навчання.

«Формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті», — йдеться в офіційній концепції нової української школи.

Зокрема, НУШ має сформувати в учнів такі вміння:

  • читати з розумінням
  • висловлювати власну думку усно і письмово
  • мислити критично та системно
  • логічно обґрунтовувати свою позицію,
  • бути творчими та ініціативними
  • конструктивно керувати емоціями
  • оцінювати ризики
  • приймати рішення
  • розв’язувати проблеми
  • співпрацювати з іншими людьми.

Що вже змінилося в українських школах?

Шлях змінам було відкрито восени 2017 року, коли парламент ухвалив новий закон "Про освіту" — саме він регулює основні засади нової освітньої системи.

Впроваджувати її розпочали з учнів перших класів. Вже у 2017/2018 навчальному році нові стандарти тестували у 100 школах по всій країні, а в 2018/2019 всі українські першокласники навчалися за новою системою.

У школах було впроваджено чимало нового. Серед найголовніших прикладів змін:

Навчання через діяльність

Відтепер ключове завдання вчителя — дати змогу учням засвоїти необхідний матеріал за допомогою діяльнісного підходу. «Тобто школярі частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя», — пояснюють у МОН. Йдеться про найрізноманітніші форми, серед яких можуть бути навчальні ігри, екскурсії, експерименти, групові проекти, моделювання життєвих ситуацій тощо.

МОН заохочує викладачів до того, щоб учні отримували цілісне уявлення про світ — вивчали явища з точки зору різних наук та вчилися вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Скасування домашніх завдань для першокласників

Учням першого класу нової української школи не задають домашніх завдань. А час на їхнє виконання в інших класах молодшої школи обмежено: школярі другого класу мають витрачати на домашнє завдання не більше 45 хв, третьокласники — не більше 1 год і 10 хв, учні четвертого класу — максимум 1 год і 30 хвилин.

Нова система оцінювання

В перших двох класах НУШ учні не отримують оцінок у балах взагалі - такий спосіб оцінювання з’являється лише з третього класу.

Однак найголовніше, що замість табелів в молодшій школі з’явилося СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ УЧНЯ — описова модель оцінювання учнів за 51-м показником.

У першій частині свідоцтва викладач оцінює соціальні і робочі компетентності школяра. Наприклад, чи дитина була активною на уроці, чи ставила запитання про щось нове і незрозуміле, чи виявляла самостійність у роботі, чи вирішувала конфлікти мирним шляхом.Всі вони заповнюються вчителем і передбачають лише чотири рівні оцінювання: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результати з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги».

У другій частині - оцінювання попредметне. Проте навчальні досягнення сформульовано в нестандартний спосіб. Наприклад, наскільки учень «цікавиться темами, що вивчаються, виявляє допитливість до навколишнього світу» (предмет Я досліджую світ), чи «дотримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка, прохання, запитання» (предмет Українська мова), чи «орієнтується у просторі, пояснює розташування предметів» (Математика), чи «дотримується встановлених умов та правил гри» (Фізкультура) тощо.

Заборона оголошувати оцінки

Відтепер вчитель не має права оголошувати оцінки на весь клас- він може лише описово оцінити зусилля школяра. А знати конкретний рівень оцінювання чи бали мають право лише самі учні та їхні батьки.

Скасування співбесіди для вступу до школи

Першокласників НУШ зобов’язані зареєструвати до однієї зі шкіл за місцем реєстрації. Школи не мають права влаштовувати співбесіди, конкурси або інші види випробувань для першачків

Це нововведення, що діє з 2018 року, викликало чимало суперечок, адже можливість обрати початкову школу значно звузилася. Однак у МОН сподіваються, що таким чином всім школярам будуть гарантовані рівні права — незалежно від майнового статусу родини.

Новий освітній простір

За кошти державного і міських бюджетів більшість перших класів шкіл в Україні було переобладнано відповідно до потреб НУШ. У школах з’явилися конструктори LEGO для навчальних ігор, сучасні меблі, в найкращих випадках — особисті шафи школярів.

В ідеалі у кожному першому класі НУШ має бути створено вісім навчальних осередків:

  • для навчально-пізнавальної діяльності (при цьому парти чи столи мають бути одномісними)
  • змінні тематичні осередки (дошки/фліпчарти/стенди для діаграм та малюнків)
  • для гри (як настільних, так і рухливих ігор)
  • для художньо-творчої діяльності
  • куточок живої природи для проведення дослідів (пророщення зерна, догляд за рослинами, акваріум)
  • для відпочинку (з килимом для сидіння та гри, пуфами, подушками)
  • дитяча класна бібліотека
  • осередок вчителя

Що ще принесе шкільна реформа найближчим часом?

З 1 вересня 2019 року стандарти НУШ починають діяти не лише в перших, але й в усіх других класах українських шкіл. А також у третіх класах тих ста закладів, де реформу почали впроваджувати ще у 2017 році.

Чимало новацій чекає також інших школярів, навіть якщо вони навчаються у старших класах.

Так, у 2018/2019 році школи вперше отримають можливість організовувати для учнів мережеві форми освіти — тобто окремі дисципліни можуть викладати не шкільні вчителі, а фахівці профільних організацій та установ культури, спорту тощо.

Крім того, відтепер у школах офіційно скасовано шкільну форму  — відповідно до нового президентського указу.

Вже з 1 вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання. Це може бути сімейна (домашня) освіта, екстернат або педагогічний патронаж.

При цьому переведення учня на навчання вдома можливе за заявою батьків і не потребує додаткового узгодження, як було раніше.